 |
Втім, вентиляція й стеклопакети будуть хвилювати вас і виконавців робіт на фінальних стадіях, а починається все з речей більше приземлених - у буквальному значенні слова. Професійного будівельника басейну в першу голову повинне цікавити якість ґрунту в даному місці, а ці відомості, як правило, є в тих, хто проводив інженерно-дослідницькі роботи на ділянці. Не проводив? Тоді в певному обсязі їх провести треба, інакше буде дуже складно визначитися з типом басейну.
Далі. Басейн - це просто котлован, а виходить, треба підвести воду, причому в чималих кількостях. Час від часу вода повинна кудись зливатися, так що щоб уникнути заболочування ділянки потрібно передбачити зливши. Залежно від того, відкритий або критий у вас буде басейн, вибирається й місце для нього. Допустимо, умови дозволяють зробити відкритий варіант, і вам при цьому дуже хочеться, щоб вищезгадані галузі відмінювалися й т.д. Що ж, красиво жити не заборониш, тільки врахуйте: у такому випадку у воді постійно будуть плавати опалі листи. Небажано розташовувати басейн там, де постійний ветродуй, де будови або пишні крони дерев заслоняють сонце.
Або от приклад - у підвальному приміщенні вашого будинку планується розташувати сауну, а виходить, не виключено, що виникне думка: а чи не влаштувати поруч невеликий басейн? Улаштувати, звичайно, можна, але при цьому, якщо чаша буде ґрунтовно заглублена, виникне погроза для самого фундаменту будинку, що, погодитеся, дуже серйозно. Та й взагалі, не хочеться за містом плескатися при штучному світлі, без повітря й прекрасного пейзажу за вікном. Краще обладнати басейн у спеціальній прибудові, куди удосталь проникає природне світло.
Стаціонарні басейни можуть мати різні конструкції, але всі вони, як правило, вимагають більших земляних і будівельних робіт, і тут треба чітко додержуватися відповідних норм і правилам. Допустимо, ви вирішили влаштувати бетонний басейн - це самий надійний і довговічний варіант, але при цьому й самий трудомісткий. Починається будівництво з риття котловану, глибина якого повинна трохи перевищувати глибину майбутнього басейну. Форма котловану (залежно від форми басейну) може бути сама різна: квадратна, прямокутна, кругла, овальна й т.д. - чим складніше конфігурація, тим більше часу знадобиться на грабарства. Потім треба бетонування чаші за певною технологією, що у кожної компанії своя, хоча є й загальні вимоги. Якщо товщина бетонної верстви буде менше 25 див, тобто ризик того, що промерзлий ґрунт (а він у наших широтах іноді промерзає до глибини півтора метра) посприяє появі тріщин у чаші. А оскільки бетон не є абсолютною перешкодою для води, що випливає етапом повинне бути устрій надійної гідроізоляції. Вона може бути, наприклад, поверхневої, тобто являти собою верства якогось в'язкої речовини, яким покривається бетон, і в такий спосіб захищати його від проникнення вологи. Може бути проникаючої - при цьому пори бетону заповнюються нерозчинними з'єднаннями, і він робиться абсолютно непроникним. Коли поверхня облицьована плиткою або мозаїкою, чаша басейну в загальному й цілому готова. Треба, щоправда, помітити, що стадію обробки можна й пропустити, якщо використовувати як гідроізоляція спеціальну синтетичну плівку «лайнер». Цей матеріал цільний, не пропускає воду й при цьому досить естетичний. У басейні, обробленому «ланером», немає швів, ну й, звичайно, використання такої плівки удешевляет будівництво басейну. Хоча сам по собі бетонний басейн, зрозуміло, дороге задоволення.
Ще дорожче кесонний басейн - таку конструкцію вибирають у випадку, якщо ґрунтові води на ділянці підходять занадто близько до поверхні. Комплекс будівельних робіт буде в цьому випадку ще складніше: спочатку на дно котловану укладається залізобетонна плита, на яку ставлять кесон - зварену металеву або пластикову чашу, захищену зовні спеціальною обмазкою. Простір між стінами котловану й чашею теж заливають бетоном, після чого внутрішню поверхню кесона покривають штукатуркою, потім верствою гідроізоляції й обробляють по своєму смаку. Про надійність такої конструкції говорити зайво, але й обходиться кесонний басейн у круглу суму.
Якщо ж хочеться заощадити, то можна використовувати сборно-секційні басейни, які, у порівнянні із уже описаними, ще й набагато швидше споруджуються. Заглублять такі басейни теж необхідно, але от далі всі набагато простіше. Чаша збирається з окремих панелей-секцій, для виготовлення яких застосовуються гофрований сталевий аркуш і спеціальна плівка. Панелі посилені ребрами жорсткості, що дозволяє такій конструкції спокійно переживати зиму, без деформацій. Обсяг збірного басейну може бути фактично кожним, форма - теж. Є ще варіант сборно-розбірних басейнів, але їхня конструкція вже менш надійна. Крім того, кожний сезон вам забезпечена головний біль, адже треба розбирати зроблену чашу й десь неї зберігати (от чому на практиці їх не завжди розбирають, залишаючи «зимувати» на вулиці, порушуючи правила експлуатації й скорочуючи термін служби).
|
 |