 |
Якщо передбачається влаштовувати стаціонарний басейн у поглибленій у землю чаші, то не обійтися без фахівців. Таке складне гідротехнічне спорудження вимагає великого обсягу земляних і будівельних робіт, які повинні проводитися у відповідності з будівельними нормами й правилами, на сучасному технологічному рівні. Як правило, котлован копає екскаватор, тому потрібно забезпечити йому під'їзд, а також передбачити місце, куди буде звалюватися вийнятий ґрунт. Крім того, під'їзд необхідний і для спеціальної машини-бетоновоза - обсяг бетонних робіт звичайно такий, що заливання вручну виключається.
Нормативи вимагають, щоб глибина котловану трохи перевищувала глибину майбутнього басейну. Форма котловану правилами не обмовляється, вона може бути практично кожний. Варто тільки знати: чим складніше конфігурація, тим більше часу зажадають грабарства.
При бетонуванні чаші теж потрібно керуватися нормативами. Небажано, щоб товщина бетонної верстви була менше 25 див, оскільки при промерзанні ґрунту бетон може деформуватися й у ньому з'являться тріщини. Чаша повинна бути надійно гідроізольована. Поверхнева гідроізоляція являє собою верству в'язкої речовини, яким покривається бетон. При проникаючій гідроізоляції дрібні пори й тріщини в бетоні заповнюються нерозчинними з'єднаннями, що створює дуже надійний бар'єр для води.
Наступний етап - це облицювання поверхні чаші. Для цих цілей може бути використана кахельна плитка, мозаїка або спеціальна синтетична плівка «лайнер». Міцна безшовна плівка не пропускає воду, тобто служить ще й гідроізолятором - виходить певна економія.
Бетонний басейн, заглубленний у землю, - досить надійний, відпрацьований, а тому розповсюджений варіант індивідуальних заміських купалень. Звичайно, і грабарства, і бетонні, і оздоблювальні вимагають витрат, так що приготуйтеся розщедритися.
Ще більш витратний варіант - кесонний басейн, що влаштовується не від гарного життя. Якщо в ході дослідницьких робіт було встановлено, що рівень ґрунтових вод підходить дуже близько до поверхні, то для устрою басейну знадобиться кесон - зварена монолітна металева чаша, міцна, через яку не зможе проникнути волога. В останні роки стали використовувати також пластикові кесони, що дешевше, та й зручніше, однак по міцності пластик уступає металу. На дно виритого котловану спочатку укладають масивну залізобетонну плиту, а на неї встановлюють кесон, захищений зовні спеціальною обмазкою. Простір між чашею й стінами котловану заливається бетоном. Внутрішню поверхню кесона покривають штукатуркою, верствою гідроізоляції й облицьовують яким-небудь матеріалом.
Можливий і компромісний варіант, що нерідко воліють власники заміських будинків. Компроміс укладається в тім, що басейн заглубляется тільки наполовину. При такому положенні чаші, коли «фифти» під землею, а «фифти» - над землею, бетонні роботи, самі розумієте, виключаються. Немає резону задіяти й кесон - звичайно басейн збирається від окремих секцій, в основі яких міцний гофрований сталевий аркуш. Для герметичності поверхня утвореної із секцій чаші покривають спеціальною водонепроникною плівкою.
Секційні басейни бувають сборно-розбірні й сборно-стационарние. У першому випадку в заздалегідь підготовленому котловані (глибиною під чашу або вполовину) по весні збирається конструкція із секцій, що з настанням тепла заповнюється водою. По осені такий басейн розбирають і ховають секції до наступного сезону. Сборно-Стаціонарні басейни збираються раз і назавжди, тому секції для них виготовляються з міцних і стійких до корозії матеріалів. Секції мають коробчатую конструкцію з ребрами жорсткості, які підвищують несучу здатність чаші. Оскільки такі конструкції робляться на замовлення, басейни можуть бути будь-якої форми й розміру. Споруджуються вони порівняно швидко, без використання техніки й численних робітників. Обсяг їх може досягати
250 кубометрів, що дозволяє купатися досить великою компанією.
…і на поверхні
Іноді риття котловану виявляється технічно неможливим або вкрай небажаним. У такому випадку не треба сумувати й прощатися з ідеєю встаткування на заміській ділянці басейну. Виручить уже описаний варіант із окремих секцій. У більшості випадків це сборно-розбірний сезонний басейн, якому можна навесні зібрати за день-інший, а восени так само швидко розібрати. Несучу основу басейну становить міцний каркас у вигляді рами або листової загнутої стінки. У встановлений на місце каркас вкладають мішок із Пвх-Плівки, а потім, що утворилася ємність, заповнюють водою. Ємність можна й не заглублять - надійність від цього не залежить. Обсяг такого сезонного басейну становить від 15 до 25 кубометрів. При бажанні в сборно-розбірному басейні можна встановити встаткування для підігріву води, а також зробити ефектне підсвічування.
Нарешті, у заміських умовах можна використовувати надувний басейн, виготовлений зі здвоєної міцної Пвх-Плівки. Площадку під такий басейн потрібно як варто очистити від каменів, сучків і інших предметів, які можуть ушкодити плівку. Чашу накачують повітрям, звичайно за допомогою автомобільного насоса, потім наповнюють водою - і можна купатися. По закінченні купального сезону вода з такого басейну зливається, сам він здуває й зберігається до наступного літа.
Якщо порівнювати описані варіанти індивідуальних басейнів за вартістю, то надувний басейн - найдешевший. Але він при цьому й сама маленький, оскільки більша «дута» конструкція ненадійна. Довжиною й шириною надувні басейни від 2,5 до 5 м (або в діаметрі, якщо круглі), глибиною - від
0,7 до 1,2 метри. Дорослі не дуже-те люблять купатися в настільки дрібних басейнах - як правило, їх улаштовують для дітей.
Ну й не можна не згадати про пластикових басейнах, які часто йменують спа-бассейнами. Вони мобільні й установлюються на вулиці в будь-якому місці (годяться й для приміщення, наприклад узимку). Обсяг пластикової чаші досягає 9000 л - помістяться трохи дорослих. Поплавати в спа-басейні собі на втіху, мабуть, не вийде, - звичайно він використовується як оздоровчий, оскільки в більшості випадків оснащується гидро- і аєромассажними системами. Крім того, у комплект іноді входять системи очищення й підігріву води, а також підсвічування. За формою пластикові басейни можуть бути прямокутними й круглими.
|
 |